Розробка договорів - від 720 грн. Термін розробки - 1 тиждень.

(044)362-33-09


 

  Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватися на підставі різних договірних конструкцій.

1. Надання прав інтелектуальної власності на підставі ліцензійного договору на умовах виключної, невиключної чи одиничної ліцензії.

2. Передача права інтелектуальної власності на підставі договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності.

3. Надання комплексу виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності на підставі договору комерційної концесії (франчайзингу). 

Ліцензійний договір

      Один із способів розпорядження правами інтелектуальної власності передбачає їх надання на підставі ліцензійного договору. При цьому первинний суб’єкт (ліцензіар) після надання своїх прав третій особі (ліцензіату) зберігає всі права, але обмежується у механізмі їх реалізації. Залежно від таких обмежень законодавство України передбачає існування трьох видів ліцензій: виключної, невиключної та одиничної.

Виключна ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об’єкта у зазначеній сфері.

Одинична ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об’єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері.

Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об’єкта інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання об’єкта у зазначеній сфері.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності є складовою частиною ліцензійного договору, тобто договору за яким одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання результату інтелектуальної діяльності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог законодавства.

Істотними умовами ліцензійного договору є визначення:

- виду ліцензії;

- сфери використання торговельної марки (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо);

- розміру, порядку і строків виплати плати за використання торговельної марки;

- інших умов, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Законодавством України встановлена презумпція, згідно якої вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.

Крім того, відповідно до п. 8 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ліцензійний договір повинен містити умову про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за ліцензійним договором, не буде нижчою від якості товарів і послуг власника свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови.

 

Договір про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності

 Передача права інтелектуальної власності здійснюється на підставі договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності.

За цим договором одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному обсязі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.

Договір про передачу права власності на знак та ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Згідно ст.1116 ЦК України факт  передання  виключних майнових прав інтелектуальної власності,  які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної  реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Тому договір про передачу прав інтелектуальної власності на торговельну марку чи об’єкти патентних прав  має бути зареєстрований у встановленому законодавством порядку. 

Реєстрація ліцензійних договорів та договорів про передачу прав на торговельні марки здійснюється Державною службою інтелектуальної власності.

За опублікування відомостей про передачу права власності чи видачу ліцензії на використання об’єкта інтелектуальної власності сплачуються збори.

 

Договір комерційної концесії

        За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг.

Предметом договору комерційної концесії є право на використання об'єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Цей договір укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації органом, який здійснив державну реєстрацію правоволодільця. 

Право на торговельну марку є обов’язковим елементом предметом договору комерційної концесії, оскільки припинення права правоволодільця на торговельну марку без його заміни аналогічним правом має наслідком припинення договору комерційної концесії.

Крім того, у випадку зміни торговельної марки правоволодільця, права на використання якої входять до комплексу прав, наданих користувачеві за договором комерційної концесії, цей договір зберігає чинність щодо нового позначення правоволодільця, якщо користувач не вимагає розірвання договору і відшкодування збитків. У іншому разі договір припиняється.

Юридично-консалтинговий будинок "ДАЯС" надає послуги з договірного оформлення розпорядження правами інтелектуальної власності, що охоплюють:

  • складання проектів ліцензійних договорів, договорів про передачу прав інтелектуальної власності, договорів комерційної концесії чи інших контрактів;
  • проведення переговорів з контрагентами та узгодження умов договору;
  • юридичний супровід нотаріального посвідчення договорів у сфері інтелектуальної власності та їх державної реєстрації;
  • оформлення змін до договорів, їх дострокове припинення чи розірвання;
  • участь у судових спорах, пов’язаних із невиконанням чи неналежним виконанням договорів у сфері інтелектуальної власності.